Різноцвітка у чужій країні.

Та одного разу – вітром,

у той край занесло Квітку:

синю, синю, з білим личком,

у червоних черевиках,

жовті цяточки на крильцях –

з царства Капризульок дивних.

Від яскравих кольорів

чамурляндців страх схопив.

– Може це яка бацила?

Розійдіться, розійдіться! –

крикнув доктор Чамурлій.

Розберуся тут самий.

Окуляри, стільчик, стіл,

рукавички і папір…

Й дивноскоп ще принесіть!

Дихайте… Тепер тихіш…

Оберніться. Розігніться.

Руки, ноги – все на місці.

Підсумуєм, зафіксуєм:

звати – Квітка-Різноцвітка,

розмовляти вміє, видна.

Заміж підеш за Чумирдла.

Наречену на весілля!

Не питають тебе. Швидко!

У зеленім нашім царстві

величати стануть панна.

Бо Чумирдло – то наш принц,

гарний, міцний, як горіх.

Зеленючий… слів нема.

Ну а ім'я... так… ім'я.

Дітки будуть у вас ладні.

Там – диви! – й зелене царство

різнокольоровим стане.

А що?! Дуже навіть красно.

Вельми, вельми я щасливий –

про таку країну мріяв.