Погода на підборах
10062
Замріялась погода, легеньку сукню одягла,
По снігу чимчикує на тонких підборах,
Зустрів її, кажу - «Куди зібралася, мала?
Іди взувайся, бо виглядаєш наче хвора...»
Губами посинілими всміхається вона,
Й зубами цокотить, неначе біт виводить,
Шепоче - «Так наче вже прийшла весна»,
Всі відвертаються від неї й повз проходять.
Закохана, дурненька, ще зовсім молода,
Забула зиму, з літом ще й не зустрічалась,
То й заспокоює себе що зможе все сама,
Дивись мала, щоб ти бурулькою не стала...
12.03.24
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯