Жахлива ніч

Земля в пітьмі, мов чорний плащ,

Ніч шепотить про страх і плач.

Дерева в тіні, мов привиди злі,

Шепочуть легенди про дні немилі.

Вітри завивають крізь вікна й стіни,

Несуть із собою тіні незримі.

Місяць, мов око, між хмар загорівся,

За світом нічним, мов суддя, подивився.

Там кроки лунають в тумані густім,

Хто йде за тобою?

Мовчи — не кричи.

В очах твоїх відчай,

у серці — тривога,

Ніч ця жахлива веде за порога.

Але в кожній тіні є промінь тепла,

Ніч пережити — це теж є мета.

Бо навіть у мороку світло дрімає,

Й світанок прийде, і страхи зникає.