Пасхальні настрої...

Інформаційний голод чи минув, чи не приходив...

Без принципів, без визнання та всяких сподівань,

Приходимо на Пасху в храм лиш кошик переповнив,

Щоб традиційно висвятить що вклали, без вагань...

Розгойданий, розтасканий, всіма давно забутий,

Хрест дерев’яний, перекошений, із порохом віків,

На смерть Господь пішов і був таки прикутий,

Та чи насправді він ту волю мав і того так хотів?

Чи нам простіше всю відповідальність перекласти.

І дякувать за те, що ми вчудили з Божим Сином оттако?

Усе б воно нічого, та як до купи всі провини скласти,

Не вічнеє життя, а вічну смерть ми заслуговуєм давно...

І кожен хто поліг, мені являє Агнця, що на алтар лягав,

А ми кричим «розпни» побачивши невинного й живого,

І знов питання, кожен воїн що за нас, як патріот вмирав,

Чи думав про зневагу, що не згадають більш про нього...

7.5.2024