Цілуй моє породження безцільне - 17.02.2025

00092
Публікація: 02.04.2025
Вірш
Завершено

Цілуй моє породження безцільне,

Вливай у мене сенс,

Назви мистецтвом і витвір глибини.

Люби й любись зі мною у погляді щоразу

Щоб потім ненароком розбить

І зрозуміти ціну...

Щоб я розлилася,

Вилилася в пустоти якими ж є сама.

І ти - людська істота

Спробуй знову

Мене до цілого зліпить...

Любить і в погляді любитись

Переповнювати сенсом й шукать глибини...

Та я була лиш ваза

Наповнюй ти мене щоразу..

Шукай глибини,

Вони дрібкі...

Ти дно відчути можеш доторкнувшись знизу, та чомусь постійно шукаєш його на висоті..

Та я ж пустотне й прозоре

Створене лиш для краси

Та я нічого без доповнень...

Ти мене налий або ж розбий

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі