Косою

Дуже гарний вірш, хоч і дуже сумний! Але витриманий, майстерний. По змісту не казатиму нічого, окрім, що вийшло так сильно, що вже десь за межею й від того немає чого віддавати не тільки автору, але й читачеві чи критику. Струнколапий чудове слово! Шевченківське, Гомерівське й напрочуд влучне. Навіть не знаю чи існує ще якесь, що краще пасувало б собаці. Самі вигадали?

Мандрівний Е, дякую за такий розгорнутий відгук, Ваші слова надихають на творення і сповнюють відчуття недаремності мого віршування! Не певна щодо "струнколапого", можливо, могла десь колись прочитати, а потім цей образ мимовільно виник під час написання вірша, але свого собаку я пам'ятаю саме таким)

Розумію, про що Ви)) А слово дійсно чудове. Тепер я теж пам'ятатиму Вашого собаку саме таким, і значну частину інших до речі теж. Пам'ятатиму точно))

Ого, клас 🤯

Дякую 🌼!)