Вірш про дружбу

Дружба — це світло, що гріє вночі, 

Це тихий шепіт, що серце влече. 

Це руки, що підтримують в біді, 

І усмішка друга, що радує завжди.

Коли важко йти, ти поруч зі мною, 

Разом ми сильні, мов хвилі в безкрай. 

У сміху і сльозах, у радощах, в горі, 

Дружба — це зв'язок, що не знає пори.

Ми мрії плетемо, мов зірки у небі, 

Відкриваємо світ, де немає потреби. 

Разом у подорож, у мить мрійливу, 

Дружба — це скарб, що цінуємо нині.

Коли відстань нас розлучає, 

Серце завжди знову зустрічає. 

Бо справжня дружба — вічна, як сонце, 

Вона не зникає, не лишає в сторонці.