Час не лікує..

Даремно кажуть – все минеться,

Що біль стирає плин років.

Та в шрамах б’ється тихо серце,

Як відголос забутих слів.

Летять хвилини, дні і ночі,

Здається, зміниться усе,

Та біль, що у душі шепоче,

Своє нещадне понесе.

Ти посміхаєшся для світу,

Та серце стомлено мовчить.

Минуле – тінню ледь помітно

Щось шепче, й знову щось щемить.

Час не лікує – він ховає

В куточках серця кожен слід.

І навіть там, де біль стихає,

Він не зникає, а лиш спить.