якби

якби я мала три ока, то бачила б геть усе

світло, що є моїм обереговим розписом на прийдешнє

щастя, що тріскає на зубах літньої жінки горіхом

горе, криваві сади якого квітнуть у наших будинках

тіні, що полишають гранітні відбитки спогадів

і погляд, що на тисячі хиб ладен в мені розтанути

якби я мала три вуха, то чула би геть усе

пісні, що ніколи не лунали за родинним столом

поради, що сиплються на підлогу проростаючим докором

глибину, що грається шепотом жовклого листя

і звук, що на тисячі ех пізнав легкість дотику

якби я мала три серця, то охопила би все

дружбу, рукопис якої потрібно знати напам'ять

любов, вчити мову якої не стане життя на потім

і смерть, яка забирає без дозволу найрідніше

якби я мала бодай щось окрім себе

але «якби» не існує