Філантропія

00059
Публікація: 23.04.2025
Вірш
Завершено

Хочу сказать

декілька слів про те

що пережить я не зміг

Се було те, те, те

Забув , пережив

Такий собі протест

інакше я б не сказав

як позбутись цього

Гротеск

Не чіпай, бо соромно

бути кимось таким

кого не побачу

в наступні 100 років

Це лишаеться значенням сталим

бо люди

Люди є тим, що ти не тримаєш

коли запиваеш моторне масло

А шилом проткнеш

останню клітину

сумніваючись

під Кафедральним Собором

у Цюриху маючись

Залишся Один! У хаті під скронею

Так помирать спокійніше

коли прийдуть козачки

І самотнім будеш тримать

Палицю , бо святим

треба в Рай.

Ніяк не в пекло

То є творчий сентименталізм

Тож залиш той монумент

Часу не гай

Кулю в скроню

Вмирай

Помри за те що вважав

Життям своїм по трохи - по коли

Можливо станеш рибкам кормом

у Наступному Створінні

Бо так думать не вийде

Так буде легше

Бо тримать мозок у створенній

клітці

Не менше ,

ніж купить барбарису

і розсипать по жмені

собакам

Ти думаеш , треба

я стану Героєм

який ти герой - то є синь

краще вклонися соняшник

у тінь

Так жить буде легше

Так смерть не настане

Не треба вмирать якщо

не знаєш за що треба

Винеси білизну сушитись

Час не гаїть - тремти

Можеш облитись

або помитись

бо інакше не треба

твоє

приношення жертви

нікому не треба

останній вагон

розбий той канон

саксофон

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі