Відьма
Вона дивилася на шматок сталі перед собою і відчувала як всередині зростала липка огида.
— Що це таке? Навіщо це мені?
Майстер подивився на жінку з виразом обличчя, що явно давав зрозуміти: чоловік ставив під сумнів її адекватність.
—Пані ніколи не бачила меча? — запитав він, стараючись приховати насмішку.
З того, як жінка пирхнула у відповідь, стало очевидно, що невдало.
—Пані бачила мечі, але питання в тому, нащо він мені?
Мастер напевно ніколи не чув більш дивного питання.
—Для захисту звісно. На дорогах багато розбійників. Не хвилюйтеся, він вам по руці буде, — посміхнувся майстер. — Відбиватися буде не важко.
Жінка примружилась.
—І як мені в цьому допоможе шматок сталі? Красивий, але тим не менш всього лише шматок сталі. Я, взагалі, відьма у третьому поколінні. Мені ваші залізяки ні до чого.
Сказавши це, вона знов зневажливо пирхнула і попрямувала геть.
Чоловік любовно погладив плетене руків'я:
—Ага, відьма... В третьому поколінні ще, ха! Будь вона хоч трохи здібна відчула б як від тебе магією несе. Ну нічого, знайдемо тобі достойну відьму друже, не переймайся.
Чарівний меч блиснув у відповідь.
Майстер меча Адал Лертен сам був відьмаком, і давно створював магічні мечі, однак цей вийшов малим для чоловічої руки. Доведеться йому чекати на жінку. Ту, що дійсно оцінить його магічність.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!