Нарциси пахнуть твоїми руками

8100125
Публікація: 06.08.2022
Вірш
Завершено

Відкриваю банку зі світляками,

Назбирала їх у садку, за домом.

Там нарциси пахнуть твоїми руками,

Хоч від тебе лишився один лиш спомин.

Світляки злітають — на страх і ризик,

Їм не любе місце, де їх тримаю.

Небо втомлене кличе їх, небо сизе.

А весняний сад манить їх розмаєм.

Я такою ж комахою себе бачу,

Скільки глобус не кличе десь жить щасливо.

Все одно оберу українську дачу

І бабусин на стіну прибитий килим.

Не втічу, не закрию на рідне очі,

Не сховаюсь за віялом безпорадності.

Ми кожен для себе незримий зодчий,

І можем вагомий у світ свій вклад внести.

Тож світляків відпускаю з миром,

Нехай живуть, де їм легше дихати.

Нарциси пахнуть твоїм ефіром,

Ти ж їх з насіннячка виходив...

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі