Цілини
340269
Ліси й пороги, то моє порочне коло
Річки та водоспади уже по крові течуть
Я вже залежна від природи, що довкола
Та що веде мене крізь душі тернисту путь
Натхнення бьється в грудях наче сердце
Коли я бачу гори та густі ліси
Я хочу змінювати світ, тож хай любов тече і ллється
Відновлюючи до первинної краси
Цілини ті могутністю своєю чисті
Про них писали мабуть всі, та хто ж написав їх?
Земля, вода, повітря та вогонь то Мудрості з'єднання в миті
Вона фрактали поєднала у світи, та окрилила всі рядки віршів моїх
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯