Між дерев

Ого, така цікава історія! Дуже гарно! Єдине, що мені здалося втрачається ритм : "М'які долоні кригою закуті. Міцний хват..." Мені здається краще було б захват.

"Захват" - має лишній склад. Не поміститься. Хіба що крутити якось. Я подумаю над цим, бо зараз не маю на це сил) дякую)

Читаааала

Не зрозумів, не моє мабуть.

цікаво, доволі романтично, але, на жаль, не мій стиль в цілому, дуже гарно написано та розкрито не оціню

Розумію) у кожного свої смаки) дякую за увагу)

Цікава історія. Але я не фанат фентезі, тому оцінити ніяк не можу. На жаль, не моє.

Розумію) у всіх нас різні вподобання

Без образ мене не зачепило жодного нерву, багато води та кліше. І ще ці апострофи не в зрозумілих містах наприклад ж'аху. Декілька разів екран протер думав що бруд поки допетрав що то апостроф. Мабуть просто не моє.

Апостроф - це спроба виділити наголос. Що ж, у кожного своє сприйняття і свої тригери. Не засуджую. Проте дякую, що приділили увагу)

Дуже дуже дуже дуже вау!! Незважаючи на певні ритмічні та орфографічні огріхи. Хочеться продовження цієї поеми. Оленячі судоми – цікаве явище )) Ну і трішки подушню: клятБа Чи клятВа Останнє слово – виЩе.

О, навіть не помітила, як зробила таку банальну помилку з "вище"😅. А "клятба" - спроба в діалектизми. Чула, що так використовують. Довго думав, чи використовувати "оленячі судоми". Чи зрозуміло, що це як завмирання від страху. Але вирішив зробити. Тож дякую за високу оцінку)

Дуже-дуже вау!!!))))

Дякую велике) На нього покладено тиждень роботи)