Парад абсурду

Знов травень. Знов у вас — парад,

Блищить в медалях кожен гад.

На вулицях — “георгіївська” мода,

Фанфара б’є — з орди-народа.

Ви знову — «дєди» на броні,

І знов «могли б» в чужій війні.

Повторить що? Грабунок, смерті ?

«Дойчланд» на шторі? Голод, трупи ?

Безбожники з хрестами в ряд —

Несуть на Київ «мир» і «лад».

Молитви з матом, віра в зло —

Змішали віск і дьоготь з тлом.

Кричите хором: «Повторім!»

А в що ви граєте? У фільм?

У вас герой — маніяк в багнюці,

А прапор — саван з божевільні.

Ми кажемо : «Ніколи у житті!» —

Не в бліндажі, не в темноті.

Ви — цирк, де танк веде парад,

А слава ваша — зрада й смрад.

О, «русскій мір»… Такий великий!

На троні — череп, під ним — крики.

І з кожним роком той парад

Все більш нагадує «закат».