Ода коханню

22087
Публікація: 17.05.2025
Вірш
Завершено

Розмаїття не сказаних слів,


Присмак віскі у сутінках ночі,


Все, про що я забути хотів.


П’янкі губи,
Чуттєві ті очі —


Ти розірвеш любов на шматки.

Мною граєш,


Заводиш повільно,


Ніжний погляд,

торкання руки —


Наче струм прокладається вільно.

Ти нестримна, грайлива, легка,


Відчайдушно крокуєш по краю.


Ніжна, дика, чутлива, струнка —


Я корінням тебе відчуваю.

Я пробачу тебе за гріхи,


Ти пробачиш мене за бажання.


Присмак болі,


Торкання руки —


Непомірлива ода коханню…

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі