Джонні 2007. Зима
Мила, ніжна дівчинко,
як мені боляче і нестерпно без тебе! І що я вартую тепер? Як мені жити?
Навчи! Розкажи мені, благаю! Допоможи мені розірвати, знищити це кохання! Допоможи!
Вчора вночі я намагалася уявити поруч із собою іншу людину... І не можу. Від однієї думки про те, що не твої руки торкатимуться мого тіла, що не твої губи даруватимуть поцілунки, - я відчуваю огиду... Мені здається, це ненормально. Що ти зробила зі мною? Розкажи, що? Чому мені так боляче? Чому, ні, як ти стала для мене тим самим наркотиком?
Такий біль, що хочеться вити! Хочеться просто померти. Просто не існувати, щоб не відчувати цього болю. Щоб нічого не відчувати. Нічого. Я надто слабка, щоб це все витримати! Надто слабка...
Поверни мені мене! Поверни! Невже ти не розумієш, як мені боляче? Невже ти не бачиш мого відчаю? Іноді мені здається, що якщо раптом мене не стане, то ти навіть цього не помітиш. І від того серце моє розбивається на шматки...
Коментарі:
Rosa745:
OMG, це просто жесть! Сльози навертаються... Аффтар, тримайся! Це реально жорстко. Мені здається, що всі ми колись проходили через це. Любов така штука.
Lisalissa:
Нарешті хтось написав про справжній біль, а не про попсові соплі! Зачепило до сліз. В тему. Коли кохання як наркотик, це правда.
Grot:
Джонні, я з тобою! До сліз…
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!