Марафон

рівними

чіткими

помірними

не лягають рядки

на папір

зібганими

рваними

вони втискаються

в екран ноутбука

милуюсь долею

видраною

мов остогидлий твір

дивуюсь

чому вона

іноді

така курва

чому коли хочеш -

то сил

більше

нема?

чому доки ти молодий

забороняють

усе

й все що знайшов

хтось давно вже втратив.

зупинись

не біжи

придивись

це не життя

а стіна

у ній єдине віконце

і все що в ньому —

ґрати

і ці стіни

довкола усіх нас —

глухі й сліпі

а в віконце

не видно

синю тканину неба.

ми гойдаємо час

він —

заколисує нас

щоб ми думали

що

більшого

нам

і не треба

19.02.25