А я?..

Слухай, мала, куди ти пішла?

Зірвалась, розтала — а я?..

Залишився сам, без тепла,

Як днина порожня себе відчуваю,

Ще й соплі жую перед цією стіною!

У серці — порожньо, біль не мина,

Я — мале дитя, що без тебе не йде.

Соплі ковтаю, стискаюсь німу,

Перед стіною… сам слів не знайду.

Серце — мов льодом залите війною.

Єдине, що з цього світу рятує —

Маленькі, великі світи, наче я:

Такі ж беззахисні, теплі, живі,

Що з пера вилітають… А ти —

Муза моя, взяла — й у тишу зійшла.