" За горами "

Одного дня підемо ми

У дальні гори, за океан.

Горіло вогнище, і ми

Танцюєм, мовчки, без обман.

Кричали подихом – без слів,

І громом — тишу берегли.

Усе, що треба – лиш одне:

Людина, з музикою в душі.

Заграє словом, мов акорд,

Любов’ю доторкне сполох.

Не зрадить, ніжно, як мати,

І не покине твій епох.

Забудем всіх — і тих, і цих.

Нам знову — по шістнадцять літ.

Нехай гадають мовами...

Пиши. Не бійся. Не забудь.

І я — у слові знову будь.