Уламки

Падають з неба

Уламки життів

Так далеких.

Палають пожежами

Мрії великі й малі

І згорають в руїнах.

А небо таке недосяжне й глухе,

Наче справді запрагнуло тиші

Важкої безмежної.

Тиша та сповнена

Слів недоказаних,

Сліз всіх обірваних

Гулом тривог.