Є місто на півдні

Є місто на півдні

Півміста там ангели вже.

І ребрами світять у всесвіт згорілі будинки.

Чи Боже, бува, не забув про мене,

Про діток моїх, що тремтять, мов росинки?!

У їхніх очах затамований біль.

Вони ще так бачили мало чудового в світі.

Усюди воронки зруйнованих мрій

І чорна земля, де не буде вже квітів.

Навіщо цей жах, що спадає з небес?

Навіщо те зло, що калічить нам душі?

Навіщо Ісус, що так дивно воскрес

Віддав напоталу півнеба і суші?!

Живі ще сини, що боронять мій край,

І люди живі в укриттях і підвалах,

І діти мої - небесний мій рай

Єдиною вірой знесуть цю навалу!