Зимове

Кожної літньої днини

Я мрію про завірюху,

Граційні сніжинок рухи,

Що падають без упину.

Впадуть і лежать безсилі,

Життя їх таке коротке.

Байдужих хмар самородки -

Літають, хоча безкрилі.

Всі звуки немов крізь вату,

І тиша свята й безмежна

Приходить й бере належне,

Вкриває розбиту хату.

Зимою царює спокій,

Смертельний, міцний, потужний.

Як плач за померлим тужний

Рахує останні кроки...