Україна, не плач…

Україно, не плач... Благаю, не плач, моя

Рідна!

Горнутиму тебе в свою блакитну пелюшку стільки,

скільки буде потрібно!

Сльози наші ковтай, допоки спрагу не втамуєш.

Вільна!

Знай, твій біль, твій стогін, твій кожен

геть не стильний на разі ранок! - То наш спільний буревій і серпанок!

Пройдемо!

Любимо та вшановуємо тебе.

Твої кві-(д)іти.