Вулиця Миру

А у нас-от на вулиці Миру спокійно та мирно,

Й окрім особистих тривог я ніяких не знаю.

І хоч хто б руйнував хід речей правомірний,

Я звикнути встиг, що моя хата скраю.

Щастить мені жити далеко від фронту новин,

Щастить мати справу лише з особистим.

І шкода усіх, хоча тут і не маю провин,

Кому довелося покинути місто.

У нас скраю вулиці Миру уже десь три роки

Сім'я проживає із мати й дочки.

У неї на сайті, де йдуть дистанційні уроки,

Стоїть аватарка, на котрій свічки.

Мені її шкода, але я не знаю, яку допомогу

Я міг би надати комусь, хто її віддає;

Тому, хто щодня підробля волонтеркою попри знемогу,

Пройшовши крізь горе та ставши його носієм.

На вулиці Миру не звикли шукати війну,

У кожного скраю будинок і двір.

Тож поки лихий буревій у наш бік не війнув,

Порушу наш мир посиланням на збір.