Eudaimonia (з грец. - розквіт людського потенціалу)
Вітре, забери моє серце у гори!
Віднеси туди, де тюльпани,
Де сонце тепле, не жарке,
Де п'яно ти розтріпаєш волосся.
Туди, де готуються млинці із сиром
І липне до волосся мед.
Я думаю, там добре і спокійно,
Там, де Вівальді грає співами пташок.
Мрійливо хочу бути в тих краях,
Куди дюймовочку любов її вела.
Де нарнія, фонтани з шоколаду,
Де казка оживляє геть усе.
Віднеси мене мій любий вітре,
У світ намріяних книжок,
Туди, де сенси будуть зрозумілі,
А мрії серце людське оповили.
Забери туди, де весна святкує рівнодення,
Де дивний світ реальним стане вмить.
Туди, де все у спокої і мирі,
А єдина перепона життю - смерть.
25.04.25.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.