Семіраміда

Ми хотіли розбити парк,

але вміли тільки саджати садки.

Ми розбивали райце

і випускали нові й нові парки.

Але виходили тільки садки.

Вони купчилися, заповнювали затісну

землю, громадились на обріях.

Сади і сади садів, і сади садів над садами.

Ми стали злими й нетерпимими,

і несмішно називали себе

садистами.

Ми оточували себе парком,

але поставали в новому садку.

І коли ми збудували, нарешті, парк

і поснули, втішені, то вранці

підняли обличчя до вивернутих корчів,

що стирчали до останнього обрію.