Обійми мене наперед

Я сумую за домом,

та не знаю, де він.

Жодні стіни не пригорнули,

не захистили,

не зігріли душу —

хіба тіло моє стомлене.

Надіями зламане.

Вірою загартоване.

Я так хочу додому.

До себе.

У свій внутрішній світ —

втрачений.

Я живу, і я маю стіни —

та не бачу за ними

світла.

Я не чую крізь них

спів птахів.

Я так хочу додому.

До неньки.

У світ без журби,

у світ книг і казок.

Мамо,

забери мене додому.

Обійми мене семирічну.

Захисти від усіх —

і від себе,

і від мене.

Обійми мене наперед,

за кожного,

хто не зможе.

Я так хочу додому.

До себе.

Там, де я була —

собою.

Там, де я знала,

хто я,

і яка моя тінь.