***
43073
Жоржини никнуть, просяться в обійми.
Красою дивувать, так мало в них часу.
Зберігши на пелюстках вранішню росу,
Свої останні тут зіграють нам слайд-фільми.
А за вікном дощ танцюватиме фламенко,
Міняючи партнерок досхочу.
І кожна прокричить: "З тобою полечу!"
А він сміється: "Жаль, моє Серденько!"
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯