Вільні

Ніяк не впіймати,

Не вмістити в долоні.

Так несподівано біліють скроні.

Куди ж це віднесло нас, по яких дорогах?

Вже знаходимо спокій у нічних тривогах.

Мрії з спогадів вириваються –

Доньку, сина зростити.

Всю  любов і обожненість

Між рядків не вмістити.

Не приборкати сутності,

Не сприйняти  приреченість,

Вільні!

В Вільній!

Це - природня довершеність.