***

30054
Публікація: 25.08.2025
Вірш
Завершено

Я розчавлений, роздавлений

Неначе переїхав поїзд

Від смутку, від печалі

Від нескінченного людського горя

У цьому світі мало щастя

Й так багацько болю

На думці лиш одна журба

Вона є матір'ю усього

Тут сильні віддають життя

Слабкі ж живуть за їх рахунок

І я не сильний, як слабе дитя

Я винен їм за порятунок

05.08.25.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі