***
30054
Я розчавлений, роздавлений
Неначе переїхав поїзд
Від смутку, від печалі
Від нескінченного людського горя
У цьому світі мало щастя
Й так багацько болю
На думці лиш одна журба
Вона є матір'ю усього
Тут сильні віддають життя
Слабкі ж живуть за їх рахунок
І я не сильний, як слабе дитя
Я винен їм за порятунок
05.08.25.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯