Петро Гузiк "Подруго"

20073
Публікація: 26.08.2025
Вірш
Завершено

Подруго моя ти світла, ясна

Ти — наче зірка в небесах

У дні веселі й дні сумні

Ти завжди поруч — як весна

Твоє тепло зігріє знову

Коли в полоні я тривог

Спасибі долі за ту мить

Коли нас дружба поєднала вдвох

Подруго! Ти ніби сонця сміх

З тобою день стає ясніший

Твої поради, наче оберіг

І світ з тобою просто дивовижний

Є в світі речі, минає час

Зникають дні, біжать роки, години

Та дружба щира завжди в нас

Вона безсмертна, наче сонце в небі синім.

26.08.2025

пані Крапці, я щасливий що можу називати тебе другом🖤

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі