П'ять лютих днів

30080
Публікація: 29.08.2025
Вірш
Завершено

«Привіт, як ви?» — пишу я рідним усім,

І тим, хто є своїм, і тим, хто був чужим.

«Тримаємося... Ви? — приходить смс, —

Ви їдете, чи ні? Є потяги - експрес».

П'ять лютих днів війни. Жахи, жахи, жахи...

Підвал, вода, матрас, під ковдрою страхи.

Затулене вікно, без світла вечори,

В одній кімнаті всі. І мріють прапори.

Горить в усіх містах не день, не два, не три.

Вже рік гуде земля, повзе рус_ня з діри.

Нас мало, та б'ємо. Чим можемо і як.

Щоразу сили ми збираємо в кулак.

Ми любимо свій дім, чуже — не до душі.

Боротись за своє — наш головний рушій.

Незламний мій народ, хто тут і на небесах...

Із вірою — вперед! Наш світ — на терезах...

24.02.2023 рік

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі