Кульочок

Ну що, мала, гримить гроза,

Та дощик лається за вікном.

Давай сюди ти свій кульок,

Я понесу – я козачок.

Від козачка — лише ім’я,

Та ще й фамілія — смішна, аж плач.

Та як? Скажи, за тебе йти?

Пугач!

Та ну, мала, що за слова?

Коли кохання – як вода,

Що меж не зна…

А ти така суха, любов моя!

Ага, сказала я! І понеслось!

Від загсу зразу у роддом.

А там!

Стирка, праска, знову втома —

Дурдом…

Ой, ти лиш не начитай!

— Ну, ма!

Скільки разів ти заливала,

Що у вас із па…

Романтика була!

— Яка? — спитала я.

— Романтика, любов то по…

— Ах, ну так була…

Донечка моя.

Ха, таки то так була

І є, та буде навіки — моє дитя.

Вона — то все, що в мене є,

Моє життя, то є вона.

— А я? —

Спитала донечка твоя.

Мала, ти вся у маму,

Така ж сра…

Страшенно гарна і мила,

Промовив тихо я…

Любов моя.

— Ох, чоловіче, краще йди!

Та не шукай собі біди…

Ех, а я всього хотів допомогти…

Якби кульочок знав,

Як він життя моє так різко

Поміняв…