«Вперше люблю»

Я жив безтурботно, гуляв до світання,

Грівся в обіймах дешевих блудниць.

Не знав і не кликав велике кохання,

Ділив своє ліжко з десятком дівиць.

Блукав поміж тіл — всі були чужими,

Не гріли ні душу, ні серце, ні кров.

Всі жінки для мене здавались пустими,

Безглуздим здавалося життя знов і знов.

Та раптом, крізь морок, крізь ночі безсонні,

Крізь люту зневіру і відчаю чад,

Побачив твій погляд — і теплі долоні

Зігріли собою мене у стократ.

Стою перед правдою, наче дитина,

І камінь з душі опускається ниць.

Закінчилась темна і довга дорога,

І вперше в житті я шепочу — «Люблю»

11. 04. 2009.