...

Зелене, листя довкола,

Останні дні літа.

Повітря, холодне після дощу.

Не врятує ніхто, та я й не прошу.

Грім, блискавка в небі,

Хмари скупчилися, темні.

Вечір, лягає додолу,

І я приляжу до нього.

Сердитість, до ситуацій, людей.

Я втратила посмішку десь по дорозі.

Не знаю, де і коли її я знайду.

Крапля сльози, полетить на підлогу.

Озирнися, біло-вогняна блискавка

Освітить кімнату з-під штор.

Не барися, я тебе не знала,

Я себе до кінця не знаю.

Поквапся, час іде

Разом зі стрілкою на годиннику.

Цокає, дні за днями, ночі за ночами.

Кінець приходить і людям, й віршам.

– 22.08.2025