Десь загубилися - 22.07.2024

Десь загубилися 

Думки та кроки.

Десь ми існуєм,

А десь нас немає.

Це межа дитячої казки 

Та дорослої реальності,

Ми гаснем як зірки - починаються метафори.

Ми сильні - говорять нам психіатри та батьки.

Ми на все здатні, підбадьорюють вчителі 

Час швидкий, так само й ми,

Хоч нам здається що ми не встигаємо.

Зрештою ми ламаємося й відчуваємо жаль та скорботу,

Адже те чого прагнули все життя обвалилося в мить

Наші діти кажуть нам що ми не поправді жили,

Та як пояснити це їм?

Та як пояснити собі?

І дні стерлися в порох,

Це згорівші книжки.

Бо часу й бажання читати немає 

І взагалі втекти це є розкіш,

Хоч на мить покинуть цей світ.

Починаєш згадувать,

І перекручувать життя по колу.

Старі образи та втрачені амбіції поколюють під боком

А в думках одне:

Як легко бути дітьми 

З безмежною уявою

Травмами, але короткими образами на всіх 

І ти розумієш що завжди був хворий,

Або забув навчитися жити з собою самим 

І просто не в змозі ужитись з тією особистістю що утворилася в тобі 

Розчарувалася в усіх

Та просто не має сил

І розібратися немає часу,

Бо ти постійно щось зобов'язаний усім 

Але те що ти маєш зробити собі, можна й відкласти на потім 

І так ти стаєш у власному житті персоною другого сорту