Обійми

Цей світ не згине не стане без тебе.

І я жити буду, як доти жила.

Та очі твої, порожні без мене.

Без тебе і я зовсім інша була.

В коханні зізнатись не можу.

Бо лише крок на зустріч ступила.

Прийняти я все таки мушу,

Почуття, що відчути посміла.

Не треба ні зірок ні квітів у полі.

Я хочу лиш груди слухать твої.

І хочу спитати у нашої долі.

Коли вже ці руки стануть мої?

Мушу зізнатись що в грудях палають,

Таємні і теплі, та милі чуття.

Світ від думок моїх мов завмирає.

таке сьогодення мойого життя.

Чого ти запнувся, стоїш в далині?

Я тут, я справжня, з почуттями тобі.

Крок за кроком на зустріч долі й мені.

Не скривджу й не зраджу, тобі і собі.

Ще крок у перед на зустріч?

Що скажеш?.. В обійми...