Холодний жовтень

Холодний жовтень стискав небо —

Зі сталевих хмар посипались пір’їни.

Кружляли, в дикім танці вирували,

Кололи шкіру, ніби голками карали.

Я бачу й відчуваю, як ці сніжинки

Вплавляються в оголені шматки шкіри.

І стежки болю формуються з крапель —

Стікають кров'ю повз металевий скальпель.

Він міцно, нерухомо притиснутий до серця,

Боюсь поворухнутись — зрушить усе з місця.

Руїни — все, що залишилось після втрати.

І не знайду для лат надійної заплати.

05.10.25