Мовчання

23059
Публікація: 06.10.2025
Вірш
Завершено

Ти мовчиш, і я мовчу.

Між нами — ніч, гірка і тиха.

Кожне слово — твоє пече,

як різкий подих, що не втихне.

Погляд твій — мов чорний лід,

під яким тече минуле.

Все, що зникло, все, що вбито —

нас повільно розімкнуло.

Тіні ходять по стіні,

пам’ять шепче і стискає.

Ми чужі в одній зимі,

де нікого вже немає.

Ти мовчиш, а я чекаю,

поки світ не згасне вмить.

Бо, можливо, у мовчанні

ще любов твоя дзвенить.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі