Дозволь мені слабкість

Затамую подих, розплющу очі —

хай туманом розсіються сумніви.

Бо без тебе — безсонні ночі,

наче вулиці, що збезлюдніли.

Я пройду кілометри з каменів,

по дірявих асфальтах від куль.

Босоніж хай — ногами зраненими.

Прихисти мене, полікуй.

Будь сильнішим,

дозволь мені слабкість.

Розпалися в мені цілющим вогнем.

Я обіцяю — розвію важкість,

двері відкрию своїм ключем.

Не стій, не дивися затуплено.

Ти торкайся, вивчай мене…

Навіть якщо все у світі цім куплено —

попроси, і любов моя тебе огорне.