Осінь

00045
Публікація: 14.10.2025
Вірш
Завершено

Холодним подихом повіяла осінь,

змістила сонця гарячий промінь,

дерева вкрила палкими барвами,

та листя забрала, огорнула маревом.

Вітер шепоче хмарам: «Прощай!

Не снігу — дощу ти востаннє дай.

Закрутимо весело листя в повітрі —

нехай згадає свою зелень у квітні».

Земля вбере листки кольорові,

до снігу й криги стане готова.

Повітря прозоре, тонке, мов скло —

мороз вже біжить змінити тепло.

10.10.25

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі