Депресія
30050
Осіння депресія стукала в двері,
Холодна, безжальна печаль.
Минулого разу ми бачились в сквері
На тобі була чорна вуаль.
В тебе були ключі, ти приходила часто
Серед ночі. В чотири. На чай.
Зазвичай, не дзвонила ніколи завчасно.
Ще зустрінемось. І ніколи - прощай.
З чим на цей раз прийшла? Що принесла з собою?
Сигарети з вином? Арбалет?
Тихо вночі посидим з тобою
Поїмо учорашніх котлет..
Я чекала на тебе. Ти мені необхідна
Щоб могла я себе віднайти.
Депресія стукала так жалюгідно
Не змогла не відкрити.. Зайди..
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯