ВВХ

Ти хотів бути найвищим за все,

Як водоспад, що носить ім'я пілота,

Але ти комаха, що весь час несе

Свою карму від болота до болота.

Ти хотів показати всім свою міць,

Мов Коллос величавий, що на Родосі,

Та з гуркотом голосно, наче сотні дзвіниць

Впав під ноги й лежиш у своєму хаосі.

Думав, що зносиш все на своєму шляху,

Немов неспинний метеорит в вогняній сфері,

Але ти просто краплина в пустелю суху,

Ти всього лише пил, і згораєш у атмосфері.

Мов Зевс Олімпійський велич й красу,

І позу на троні копіюєш так само.

Вже близький той час, коли впадеш у прірву часу,

А сидіти ти маєш не в кріслі, а в Гуантанамо.

Ти розумний і хитрий, як сам вважаєш,

Ти всіх переграв, це твоя істина єдина,

Скажу тобі те, про що ти може не знаєш,

Таких хитрунів голови висять у нас на стінах.

З тобою злі пси, ти хороший кінолог,

Натягав їх ні до кого жалю не відчувати.

Та пам'ятай, що для тебе написаний некролог,

А на кожного звіра знайдуться сталеві грати.

04 грудня 2014