Осінній віраж
20070
В розпеченому повітрі мінливої зорі —
послухайте, як вітер говорить нам глухо.
Небеса дарують нам хрещення світлом,
а осінь сховалася за бабиним літом.
Жовтень малює свій новий пейзаж,
й жолуді на килим яскравий скидає.
І літні спогади зійшли на віраж —
все галасливе поволі згасає.
І день цей чудовий, дарований літом,
завершується тихим й тремтливим сумом —
за ласкавим промінням яскравої зорі,
за теплим та грайливим літнім вітром.
23.10.25
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯