Знову і знову

Сьогодні заплакала, бо порвався пакетик чаю..

Кричала так голосно, що, здається, чули сусіди.

Ненавиджу дні, коли за тобою скучаю.

Ти забрав пів мене, серце вирвавши слідом.

Зранку, коли вмивалась, так пусто стало

Що готова була прямо там втопитись.

А перед тим розізлилась, поки читала

Бо здалось, що це ти мені знову пишеш.

Серед сотень істерик ніхто не побачить моєї,

Хоч втомилась сміятись, але одягаю маску.

Ненавиджу сон, в якому я стала твоєю -

Погрався й зломав, ніби дешеву прикрасу.

Сьогодні я плакала. Безжалісно била посуд

Збирала деталі і знову кидала об стіну.

Болі немає. На серці залишився осад

«Навіки з тобою» учора. Сьогодні покинув..