Якби...

Якби світ не навчив забувати,

я б носив у собі кожну мить —

любов би свою не хотів я втрачати,

памʼятав все, що роками болить.

Якби дощ не змивав тротуари,

я б ходив у провини в руках,

не пізнав би божественної кари,

був би закутий у своїх ланцюгах.

Але світ — не дитяча забава,

розпустив мені руки, дав можливостям шлях.

Тепер я стою на порозі розлуки,

сумніваюсь в собі і в своїх думках.