Ходила осінь

Ходила осінь по хатам.

То тут проходить, а то там.

Морок мряку їм розносить.

Трохи часу ще попросить.

Осінь жовта та журлива,

Виступа вперед вродлива.

Скручена у неї спина.

Вийшов час, вона не винна.

Гукає осінь до зими:

- Моя люба з тобою ми,

Як берега одной ріки.

Похмурі разом на віки.

Удвох попросим наперед,

Весну сплести зелений плед.