Під небом кримезним шукаю тебе

Під небом кримезним, де зорі, мов крига,

Холодні і гострі, панує імла,

І тиша дзвінка, мов прощальна відлига,

Летить над полями, що вкрила пітьма.

Я йду, мов сновида, серед вітру і ночі,

Де стежка заплуталась в травах густих,

Ясні, мов вогні, твої бачу я очі

У мріях та спогадах, снах золотих.

Шукаю твій слід у сузір'ях далеких,

У шепоті верб, що схилились до вод,

У шумі дубовім, що лине із леків,

І в кожнім диханні безмежних висот.

Моє серце — компас, що знає дорогу,

Воно не злякається морок і млу,

Подолає холод, журбу і тривогу,

Щоб знайти тебе, світло, що я люблю.

І хай над землею панують морози,

І хай теє небо дарує пітьму,

Тепло моїх сподівань і пророкувань

Розвіє цю ніч і віддасться йому.

Я знаю — ти поруч, незримий, нечутий,

В обіймах чекаєш, де скінчиться путь.

Під небом кримезним, де тиша закута,

Я завжди тебе буду, любий, шукать!