Осінь така чудова

Осінь така чудова, атмосферна,

Та все ж холодна водночас.

В ній є щось ніжне, щось непевне,

Мов подих вітру між нами зараз.

Листя летить, наче наші думки,

Вітер шепоче: “кохай, не згаси”.

Ти усміхнешся — і серце тремтить,

Осінь між нами — це мить краси.

Пахне дощем і тишею в парку,

Хмари пливуть, мов сни вдалині.

Я тебе бачу в кожному ранку,

В кожній осінній легкій тіні.

Осінь така чудова, чарівна,

Її холод — мені не страшний.

Бо поруч ти, і душа єдина

Гріється світлом твоїх очей.